Свято вулиці Шевченка в Жовтневому

Під назвою «Складаємо шану Шевченку» відбулося свято вулиці Тараса Шевченка в селищі Жовтневому. Ідею та ініціативу схвально підтримали всі мешканці, які завчасно готувалися до цього дійства.

І ось — свята неділя. Вулиці Шевченка не впізнати. Заквітчалась, прибралась, помолоділа, прийняла урочистий вигляд. Почищені ошатні дворики потопають у пишних чорнобривцях, а нинішня золотисто-багряна осіння природа ще й підсилює цю красу. А які прекрасні люди живуть на цій вулиці: щирі, добрі, багаті душею, працьовиті, талановиті, ще й до цього глибоко патріотичні, справжні шевченківці. Підтвердженням цього є виставлені ними на святі вишиті килими, рушники, серветки, портрети Шевченка. Тут знайшов своє місце старовинний український одяг, який носили прабабусі, а в родинах він зберігається і передається з покоління в покоління. І до цього всього додається унікальна виставка «Кобзарів» Шевченка різних років видань, представлених жителями, вулиці Шевченка. Це  все — наша культура, наше національне багатство, яке так любовно зберігають у своїх світлицях мешканці вулиці.

Уздовж вулиці — кольору української символіки святкові жовто-блакитні кульки, а на місці проведення урочистості – державний прапор України.

Збираються гості, лине музика духового ор­кестру під керівництвом Віталія Сидоренка, а за тим — позивні свята, й молоде подружжя з вулиці Ольга та Андрій Тодераші з хлібом і сіллю, як ведеться в нашого народу, зустрічає гостей і всіх присутніх. З вітальними словами до жителів звертаються селищний голова Во­лодимир Рудь та депутат цього округу Тетяна Зубеня.

Батьківський поріг, незрадлива мамина посмішка, оцей берег дитинства прозвучав із вуст Ніни Звади, для якої ця вулиця стала рідною, дорогою, де пройшли її дитинство, юність. Концертну програму відкрила своїм неповторним голосом соловейка Людми­ла Бадира-Бережна піснею «Садок виш­невий коло хати», а ще вона полонила всіх неперевершеним виконанням твору «Аве Марія». Упродовж концертної програми лунали пісні «Думи мої думи» у виконанні хору «Надвечір’я», «Якби мені черевики» у виконанні Даринки Коханюк, читали вірші, поеми Т. Г. Шевченка жителі вулиці Оксана Музичук та Софія Власова, прикрасили свя­то танцювальні номери.

У літературно-музичну композицію впле­ли вітання зі святом Покрови Пресвятої Богородиці та 71-ої річниці утворення УПА, якій було присвячено пісню «Понад кустом» у виконанні фольклорного гурту. У святі бра­ли участь працівники селищної бібліотеки з виставкою творів Шевченка «Нам треба тво­го голосу, Тарасе».

Свято вдалося на славу, пройшло цікаво, уро­чисто й зворушливо, можна сказати зі сльо­зами на очах. Згадали всіх — від наймолодшо­го до найстаршого, кожну родину, поринули подумки в минуле, відтворили історію вулиці від її заснування до сьогодення. Кожен відчув, що вулиця стала його долею, найдо­рожчим серцю місцем, де знаходиш розра­ду і сили, оцією маленькою батьківщиною. Це свято ще більше згуртувало мешканців, поєднало в одну велику родину вулиці, що носить ім’я генія української нації.

І на закінчення величаво, гордо й піднесено звучав на всю околицю, як другий гімн України, «Реве та стогне Дніпр широкий», співали з хором «Надвечір’я» всі присутні.

Гостинні мешканки Вітюк Я. Я., Тодераш Г. Є., Крамик Н. Я., Романова Н. С., Кормщикова О. Є., Музичук А, В. пригощали го­стей смачними тортами та різноманітною випічкою.

Здається, що сам Тарас, його невмируща творча спадщина були з усіма нами на цій вулиці в такий день, і значуще звернення — «обніметеся, брати мої, молю вас, благаю». Тож будьмо достойні великого сина українського народу.